+38 (0332) 24-71-52Підтримка: Пн-Пт, 10:00-17:00

Положення про організацію підвищення кваліфікації педагогічних працівників за очно-дистанційною формою навчання у ВІППО

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОЧНО-ДИСТАНЦІЙНОГО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
КЕРІВНИХ ТА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ
ПРИ ВОЛИНСЬКОМУ ІНСТИТУТІ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

 

 

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Положення про організацію підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів за очно-дистанційною формою навчання у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти регламентує систему організаційних заходів, які спрямовані на реалізацію змісту підви­щення кваліфікації відповідно до програм.

1.2. Нормативно-правовою базою впровадження очно-дистанційного навчання в системі післядипломної педагогічної освіти Волинської області є:

  • Закон: «Про освіту» від 23 травня 1991 р.;

  • Закон «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р.;

  • Закон «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII;

  • «Положення про дистанційне навчання», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року №466, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2013 року за №703/23235;

  • «Положення про організацію очно-дистанційного підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів у Центральному інститут післядипломної педагогічної освіти», схваленого науково-методичною радою ЦІППО АПН України від 11 травня 2005р.

1.3. Під очно-дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

1.4. Метою очно-дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до освітньо-професійної програмами підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

1.5. Завданням очно-дистанційного навчання є забезпечення громадянам можливості реалізації конституційного права на підвищення кваліфікації незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання відповідно до їх здібностей.

1.6. У цьому Положенні терміни і поняття вживаються у таких значеннях:

вхідне діагностування призначено для визначення стартового рівня знань та умінь слухачів;

вихідне комплексне тестування призначено для оцінювання результатів підвищення кваліфікації кожним слухачем;

веб-ресурси - систематизоване зібрання інформації та засобів навчально-методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальних дисциплін (програм), яке доступне через Інтернет (локальну мережу) за допомогою веб-браузера та/або інших доступних користувачеві програмних засобів;

веб-середовище дистанційного навчання - системно організована сукупність веб-ресурсів навчальних дисциплін (програм), програмного забезпечення управління веб-ресурсами, засобів взаємодії суб'єктів очно-дистанційного навчання та управління очно-дистанційним навчанням;

гіпертекст - текс із вставленими в нього словами (команда­ми) розмітки, які посилаються на інші місця цього тексту, інші документи, картинки;

електронна пошта - мережева служба, яка дає змогу обміню­ватися текстовими електронними повідомленнями через Internet;

електронний навчальний курс - це комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням дистанційних технологій;

дистанційне навчання - це цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяль­ності людини, який відбувається, в основному, при опосередко­ваній взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, створеному за педагогічними та інформаційними технологіями;

дистанційна форма навчання - форма організації навчального процесу у ВІППО, яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та передбачає можливість отримання слухачами документів державного зразка про курси підвищення кваліфікації;

інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання - технології створення, накопичення, зберігання та доступу до веб-ресурсів (електронних ресурсів) навчальних дисциплін (програм), а також забезпечення організації і супроводу навчального процесу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та засобів інформаційно-комунікаційного зв'язку, у тому числі Інтернету;

інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і впровадження результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює одержання нових ефективних результатів.

кваліфікація - здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. Кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією. Необхідний рівень освіти досягається завдяки реалізації освітніх, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки і має в цілому відповідати колу та складності професійних завдань та обов'язків;

компетентність професійна - готовність і здатність суб'єкта праці до розв'язання завдань і виконання професійних обов'язків. Це ступінь і основний критерій визначення відповідності суб'єкта посаді, яку він займає; сукупність знань, умінь, здібностей і готовності особистості діяти в складній ситуації та вирішувати професійні завдання з високим рівнем невизначеності; здатність і готовність до досягнення більш якісного результату праці, ставлення до професії як цінності;

компетенція - відчужена від суб'єкта, наперед задана соціальна норма (вимога) до професійної компетентності педагогічного працівника, необхідна для його якісної продуктивної діяльності, тобто соціально закріплений результат. Компетенції встановлюють набір системних характеристик для проектування ідеальних моделей та вимірників професійної компетентності педагогічних працівників; визначають, що саме повинні вміти робити працівники відповідно до конкретних посад, і встановлюють стандарти, яким мають відповідати набуті педагогічними працівниками професійні компетентності;

комп'ютерна мережа - це система розподіленої обробки інформації між комп'ютерами за допомогою засобів зв'язку;

консультування слухачів (дистанційне) проводиться як за їх запитом, так і при необхідності за ініціативи викладачів. Може здійснюватися в режимі реального часу (синхронно) та з затрим­кою відповідей у часі (асинхронне) з використанням всіх засобів зв'язку (Інтернет, електронна і звичайна пошти, телефон, факс тощо);

конференція з обміну досвідом - це інтерактивний вид заняття, основним змістом якого є обговорення попередньо підготовлених доповідей слухачів з актуальних проблем їхньої професійної діяльності, власного передового досвіду. Тема конференції визначається на­вчально-тематичним планом;

«Круглий стіл» - це інтерактивний вид навчального заняття, основним змістом якого є спільне з викладачами обговорення актуальних та важливих інноваційних аспектів професійної діяль­ності слухачів. Тема «круглого стола» визначається навчально-тематичним планом;

мотивація - система мотивів або стимулів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або поведінки;

мультимедія - поєднання спеціальних апаратних засобів і програмного забезпечення, що дає змогу на якісно новому рівні сприймати, переробляти і надавати різноманітну інформацію: тек­стову, графічну, звукову, анімаційну, телевізійну;

лекція - вид навчального заняття, призначеного, насамперед, для ознайомлення слухачів з основним змістом відповідних мо­дулів. Може бути класична, інтерактивна, проблемна, бінарна тощо;

навички - уміння, що внаслідок численних повторень стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю;

навчальна дисципліна (НД) - система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові. Навчальна дисципліна - це фрагмент основного модуля, тематично і змістовно завершена його складова. Тематика навчальних дисциплін визначається кваліфікаційними вимогами до професійної діяльності педагогічних працівників та сучасними вимогами до змісту та якості освіти. Перелік навчальних дисциплін, які тематично наповнюють основні модулі, конкретизується кожного року;

навчальний план - це графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення основних навчальних та змістових модулів, види навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю. Навчальний план розробляється на основі освітньо-професійної програми курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

підсумкове анкетування слухачів - один із способів опитуван­ня слухачів для отримання статистичних даних про їх ставлення до різних аспектів підвищення кваліфікації (змісту, організації, забезпечення тощо), виявлення рівня задоволеності результатами навчання;

поточний контроль проводиться з метою визначення успіш­ності самостійної роботи слухачів і спонукання їх до регулярної роботи протягом дистанційного етапу підвищення кваліфікації. Здійснюється шляхом тестування слухачів за тестами професійної спрямованості для даної категорії слухачів;

педагогічний контроль - необхідний компонент навчального процесу, що забезпечує зворотний зв'язок, визначення рівня до­сягнення слухачем завдань підвищення кваліфікації та діагности­ку навчального процесу. Основними видами педагогічного контролю є: вхідне діагностування, вихід­не комплексне діагностування, поточний контроль;

практичне заняття - вид навчального заняття, коли викла­дач організовує обговорення слухачами базових теоретичних поло­жень навчальних модулів; формує вміння і навички їх практично­го застосування. Проводиться в аудиторіях (звичайних, спеціалі­зованих) та в комп'ютерних класах;

проект - це комплекс пошукових, дослідницьких, графічних та інших видів робіт, виконаних з метою практичного або теоретичного розв'язання значущої педагогічної проблеми;

очно-дистанційна форма навчання - одна з форм дистанційного навчання, яка оптимально поєднує принципи, методи та засоби очного та дистанційного навчання;

організаційно-настановче заняття - вид практичного заняття, що проводиться для ознайомлення слухачів з організацією та по­рядком проведення підвищення кваліфікації, змістом навчання (програми та ін.), по­рядком проведення педагогічного контролю та атестації, загальни­ми вимогами до змісту, якості та оформлення творчих робіт;

самоконтроль призначено для самооцінювання слухачами ефективності особистої навчальної роботи щодо засвоєння змісту модулів (тем) програми. З цією метою у навчально-методичних комплексах (навчальних посібниках тощо) для кожного модуля передбачаються питання для самоконтролю;

самостійна робота - основний вид навчальної роботи слухача на дистанційному етапі. Зміст самостійної роботи слухача визна­чається програмами підвищення кваліфікації, навчально-тематич­ними планами на етап, вказівками і завданнями кафедр. Організа­цію самостійної роботи визначає слухач із врахуванням «Мето­дичних рекомендацій щодо організації самостійної роботи слухача на дистанційному етапі підвищення кваліфікації»;

семінарське заняття - вид навчального заняття, коли викла­дач організовує активне обговорення проблеми за попередньо визначеними питаннями. Перелік тем семінарських занять визна­чається робочою програмою. План семінару розробляє кафедра, вона ж забезпечує підготовку слухачів щодо його проведення;

синхронний режим - взаємодія між суб'єктами очно-дистанційного навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі очно-дистанційного навчання (чат, аудіо-, відеоконференції, соціальні мережі);

система управління дистанційним навчанням - програмне забезпечення, призначене для організації навчального процесу та контролю за навчанням через Інтернет та/або локальну мережу;

суб'єкти дистанційного навчання - особи, які навчаються (слухачі курсів), та особи, які забезпечують навчальний процес за очно-дистанційною формою навчання (педагогічні та науково-педагогічні працівники, методисти);

технологія навчання - сукупність форм, методів, прийомів та засобів передавання соціального та(або) професійного досвіду в процесі навчання;

технології дистанційного навчання - комплекс освітніх технологій, включаючи психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні, що надають можливість реалізувати процес очно-дистанційного навчання у ВІППО;

тест - стандартизована психодіагностична методика, яка призначена для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних особливостей слухачів курсів підвищення кваліфікації та результатів післядипломної педагогічної освіти;

тьютор - в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників за очно-дистанційним підвищенням кваліфікації - це куратор навчальної групи, який здійснює підтримку та суп­ровід процесу підвищення кваліфікації;

телеконференція - тематична дискусійна група. Всі повідом­лення, які відправляються в групу, з часом стають доступними всім читачам конференції;

web-сторінка - окремий документ у World Wide Web. Як пра­вило, написаний на мові НТМL. Web-сторінка може містити текст, графіку, звуковий супровід, анімацію та інші мультимедійні об'єкти, а також гіперпосилання;

 

2. РЕАЛІЗАЦІЯ ОЧНО-ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

2.1. Очно-дистанційне навчання реалізовується шляхом застосування очно-дистанційної форми як окремої форми навчання та використання технологій очно-дистанційного навчання.

2.2. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за очно-дистанційною формою навчання здійснюються у ВІППО за ліцензованими напрямами.

2.3. Кількість слухачів, що навчаються за очно-дистанційною формою становить до 20 % ліцензованого обсягу підвищення кваліфікації.

2.4. Типова організація очно-дистанційного підвищення кваліфі­кації містить три етапи:

Перший етап - організаційно-настановна сесія. Форма на­вчання - очна. Тривалість 1 день.

Основні завдання етапу:

  • ознайомлення слухачів з організацією, порядком та змістом підвищення кваліфікації;

  • проведення занять переважно настановчого характеру для інформаційного та методичного забезпечення самостійної роботи слухачів;

  • інформування слухачів про основні напрями державної політики в сфері освіти, ознайомлення з передовим досвідом про­фесійної діяльності.

Основний зміст етапу:

  • прийом слухачів та їх оформлення;

  • вхідне діагностування;

  • організаційно-настановче заняття;

  • заняття;

  • консультації.

Другий етап - дистанційний. Форма навчання - дистанційна. Тривалість 3 місяці.

Основне завдання етапу - якісне забезпечення та супровід самостійної роботи слухачів з використанням технологій дистанц­ійного навчання.

Основний зміст етапу:

  • керована самостійна робота слухачів;

  • всі види консультування;

  • поточний контроль;

  • виконання творчих робіт, проектів.

Третій етап - залікова сесія. Форма навчання - очна. Тривалість 1 день.

Основні завдання етапу:

  • систематизація знань та вмінь слухачів;

  • виявлення ступеня задоволення слухачів результатами підвищення кваліфікації.

Основний зміст етапу:

  • вихідне комплексне тестування;

  • оглядові заняття;

  • консультування;

  • захист творчих робіт, проектів.

  • підсумкове анкетування.

2.5. Конкретний зміст етапів підвищення кваліфікації для кожної категорії слухачів визначається освітньо-професійною програмою підвищення кваліфікації, а послідовність та порядок їх вивчення - навчальними та навчально-тематичними планами.

3.ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ОЧНО-ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ

 

3.1. Планування підвищення кваліфікації педагогічних працівників за очно-дистанційною формою здійснюється відділом навчально-методичного забезпечення та дистанційної освіти на основі заявок на навчання за очно-дистанційною формою (категорії, чисельність груп) і оформлюється у вигляді плана-графіка очно-дистанційного підвищення кваліфікації на календарний рік у загальному плані закладу.

3.2. Відділ навчально-методичного забезпечення та дистанційної освіти забезпечує:

  • організацію замовлення на підвищення кваліфікації педагогічних працівників області за очно-дистанційною формою навчання;

  • прийом та оформлення на навчання педагогічних працівників, які бажають підвищувати кваліфікацію за очно-дистанційною формою навчання;

  • комплектування навчальних груп;

  • складання графіка проведення курсів;

  • підготовку наказу про зарахування слухачів на курси підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання;

  • організаційну і методичну підтримку процесу впровадження очно-дистанційного навчання в систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників області;

  • консультування слухачів, організаційно-методичний супровід їх навчання;

  • навчально-методичний супровід дистанційного етапу навчання слухачів засобами платформи очно-дистанційного навчання, та інших сервісів мережі Інтернет;

  • планування, організацію та забезпечення залікових сесій;

  • вивчення й аналіз стану проходження курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою в області; розробку пропозицій та рекомендацій щодо його удосконалення;

  • створення банку матеріалів з питань впровадження очно-дистанційного навчання в систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників та навчально-методичного забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників за очно-дистанційною формою навчання.

3.3. Навчальний рік у системі очно-дистанційного навчання області встановлюється з 1 січня до 31 грудня поточного року. Початок та тривалість роботи дистанційної групи визначається планом курсової підготовки інституту на поточний рік.

3.4. Навчальні плани для очно-дистанційної форми навчання розраховуються на 108 год. і включають три етапи: організаційно-настановча сесія (очний компонент, 8 год.), залікова сесія (очний компонент, 8 год.) та дистанційний етап роботи курсів (дистанційний компонент, 92 год.).

3.5. Основними документами планування навчального процесу є: графіки, навчально-тематичні плани та розклад занять.

У графіках підвищення кваліфікації зазначається тривалість підвищення кваліфікації, календарні строки та обсяг навантаження (в цілому і за етапами).

Структура навчально-тематичних планів курсів підвищення кваліфікації включає чотири цілісні взаємопов'язані навчальні модулі:

Соціально-гуманітарний модуль включає навчальні дисципліни, зміст яких спрямований на розширення та оновлення знань і умінь правових, економічних, політологічних, управлінських, соціогуманітарних та кадрових питань професійної діяльності слухачів. До варіативного блоку можуть бути включені спецкурси з наступної проблематики: історія освіти України, українознавство, соціологія, культурологія, екологія, політологія, релігієзнавство, енергозбереження, економіка, українське ділове мовлення тощо (з урахуванням специфіки фаху педагогічних працівників, досвіду роботи та професійних запитів).

Професійний модуль включає навчальні дисципліни, зміст яких спрямований на отримання додаткових знань і умінь щодо новітніх досягнень у галузі педагогіки і психології, сучасного стану розвитку освіти, інноваційних технологій, актуальних проблем виховання, у галузі управління навчально-виховним процесом тощо. До варіативного блоку можуть бути включені спецкурси з наступної проблематики: практична психологія, педагогічна майстерність, проектна діяльність, позитивне мислення в освітянській діяльності, гендерна педагогіка, культура здоров'я тощо;

Фаховий модуль містить навчальні дисципліни, зміст яких спрямований на отримання додаткових знань щодо сучасного стану розвитку наукової дисципліни, нормативно-правового та методичного забезпечення викладання предмета, орієнтовна тематика навчальної практики в освітніх установах, впровадження інноваційних технологій навчання у процесі викладання предмета, сучасної методики викладання предмета, використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення предмета, роботи з обдарованими учнями, допрофільної підготовки і профільного навчання, організації позаурочної виховної роботи з учнями. До варіативного блоку можуть бути включені спецкурси за вибором (з урахуванням специфіки фаху педагогічних працівників).

Діагностико-аналітичний модуль є інваріантним і передбачає настановне заняття, вхідне діагностування, захист творчих робіт чи авторських проектів, конференцію з обміну досвідом роботи, діагностування ступеня засвоєння змісту підвищення кваліфікації, підсумкове анкетування слухачів тощо.

Розклад занять разом з навчально-тематичними планами є основним доку­ментом, що регулює навчальну роботу в інституті. Складається тьютором за встановленою формою та погоджується з відділом навчально-методичної роботи та дистанційної освіти.

3.6. Форми організації навчання:

На очних етапах підвищення кваліфікації основними формами реалізації навчального процесу є: лекції, семінари, практичні заняття, конференції з обміну досвідом, «круглі столи», тренінги, контрольні заходи, консультації.

 

4. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ОЧНО-ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

4.1. Очно-дистанційна форма підвищення кваліфікації дає мож­ливість:

  • значно збільшити тривалість підвищення кваліфікації без відриву слухачів від виконання професійних обов'язків;

  • підвищити рівень та якість самостійної роботи слухачів;

  • розвивати інформаційну культуру слухачів на базі широкого застосування у навчанні сучасних інформаційних, комп'ютерних та телекомунікаційних технологій.

4.2. Прийом слухачів на навчання.

4.2.1. Головними умовами зарахування на курси підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання є:

  • робота в системі освіти;

  • доступ до мережі Інтернет;

  • базова комп'ютерна грамотність слухача.

Інші умови (обмеження віку, стать, освіта, посада, стаж роботи, тощо) не можуть бути перешкодою для прийому на навчання.

4.2.2. Формування переліку слухачів, які мають проходити підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання здійснюється на підставі замовлень відділів (управлінь) освіти. Зарахування слухачів на навчання відбувається за наказом ректора інституту.

4.2.3. Перебування слухачів на організаційно-настановчій та заліковій сесіях оформлюється як відрядження на навчання.

4.2.4. Після зарахування наказом по ВІППО на навчання за очно-дистанційною формою слухачі забезпечуються кейсом навчально-методичних матеріалів, а саме:

  • графіком проведення організаційно-настановчих та залікових сесій;

  • розкладом занять на міжсесійний період;

  • методичними рекомендаціями щодо організації самостійної роботи слухачів і творчих робіт, проектів;

  • графіки консультацій та зустрічей із тьюторами;

4.2.5. Керівництво самостійною роботою слухачів здійснюється тьютором.

4.1.6. Основні вимоги до особистості тьютора - досвід викладацької та практичної роботи, комунікабельність.

4.2.7. Персональний склад тьюторів закріплюється наказом по інституту.

4.2.8. Завдання тьютора:

  • підвищувати якість викладання за рахунок впровадження в навчальний процес нових педагогічних технологій;

  • здійснювати контроль навчальних досягнень слухачів, організацію методичної допомоги та консультування, особистого спілкування у режимі «on-line», використовуючи мережеві технології дистанційного навчання (служб та сервісів Інтернет: електронна пошта, (форум, чат, блоги, вікі-проекти, тощо; платформи дистанційного навчання, відеоконференції);

  • приймати участь у прийманні та оформленні слухачів на навчання;

  • організовувати перевірку творчих робіт, проектів;

  • здійснювати зворотний зв'язок зі слухачами курсів.

 

5. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЧНО-ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

5.1. Навчально-методичне забезпечення.

5.1.1.Навчально-методичне забезпечення очно-дистанційного навчання включає:

  • методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розроблення та використання педагогічно-психологічних та інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання;
  • критерії, засоби і системи контролю якості очно-дистанційного навчання;
  • змістовне, дидактичне та методичне наповнення веб-ресурсів (дистанційних курсів) навчального плану.

5.1.2. Педагогічні, науково-педагогічні працівники та методисти інституту повинні підвищувати свою кваліфікацію щодо організації та володіння технологіями дистанційного навчання (не рідше одного разу на 5 років). Кваліфікація працівників, які підвищували свою кваліфікацію, має бути підтверджена документом про підвищення кваліфікації за тематикою очно-дистанційного навчання.

5.1.3. Системотехнічне забезпечення очно-дистанційного навчання включає:

  • апаратні засоби (персональні комп'ютери, мережеве обладнання, джерела безперебійного живлення, сервери, обладнання для відеоконференц-зв'язку), що забезпечують розроблення і використання веб-ресурсів навчального призначення, управління навчальним процесом та необхідні види навчальної взаємодії між суб'єктами очно-дистанційного навчання у синхронному і асинхронному режимах;

  • інформаційно-комунікаційне забезпечення із пропускною здатністю каналів, що надає всім суб'єктам очно-дистанційного навчання інституту цілодобовий доступ до веб-ресурсів і веб-сервісів для реалізації навчального процесу у синхронному та асинхронному режимах;

  • програмне забезпечення загального та спеціального призначення, яке має бути ліцензійним або побудованим на програмних продуктах з відкритими кодами;

  • веб-ресурси навчальних дисциплін (програм), що необхідні для забезпечення очно-дистанційного навчання, можуть містити:

  • методичні рекомендації щодо їх використання, послідовності виконання завдань, особливостей контролю;

  • документи планування навчального процесу навчально-тематичні плани, розклади занять);

  • мультимедійні лекційні матеріали;

  • термінологічні словники;

  • практичні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

  • пакети тестових завдань для проведення контрольних заходів, тестування із автоматизованою перевіркою результатів;

  • електронні бібліотеки чи посилання на них;

  • бібліографії;

  • дистанційний курс, що об'єднує зазначені вище веб-ресурси навчальної дисципліни (програми) єдиним педагогічним сценарієм.

5.1.4. Навчально-методичне забезпечення навчання за очно-дистанційною формою включає такі документи:

  • навчально-тематичні плани підвищення кваліфікації слухачів;

  • методичні рекомендації слухачам щодо організації самостійної роботи, написання творчих робіт, проектів, роботи із мережевими технологіями очно-дистанційного навчання (служби та сервіси Інтернет: електронна пошта, форум, чат, блоги, вікі-проекти; платформи дистанційного навчання; відеоконференції);

  • навчальні плани, які розробляються для кожної групи, що буде працювати за очно-дистанційною формою навчання;

  • навчально-тематичні плани, які деталізують зміст навчання кожної з груп;

  • електронні навчальні курси, які відповідають навчальним планам і розміщені на платформі очно-дистанційного навчання.

  • графіки консультацій з викладачами;

  • розклади занять (заходи) на період проведення сесії.

5.1.5. В межах одного курсу на виконання практичних завдань відводиться до 25% навчального часу. Форму проведення практичного заняття (семінар у формі чату чи форуму, виконання практичної чи лабораторної роботи з подальшою передачею засобами платформи ДН чи електронної пошти) визначає тьютор.

5.2. Реалізацію навчання за очно-дистанційною формою забезпечують такі категорії фахівців:

  • науково-педагогічні працівники, які виконують функції  викладачів, консультантів, кураторів навчальних груп, авторів дидактичного та методичного наповнення веб-ресурсів (дистанційних курсів);

  • методисти, які беруть участь у організації навчального процесу, взаємодії між викладачами та слухачами в синхронному та асинхронному режимах, надають методичну допомогу при розробленні веб-ресурсів навчальної програми;

  • адміністративно-керівний склад, який виконує функції керівників підрозділів та (або) керівників окремих напрямів і видів забезпечення очно-дистанційного навчання;

  • інженерно-технічний склад - фахівці з інформаційно-комунікаційних технологій, які виконують функції програмістів, веб-дизайнерів, системних адміністраторів;

5.3. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення

5.3.1. Навчання за очно-дистанційною формою у ВІППО здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до чинного законодавства можуть використовуватися також інші додаткові джерела фінансування.

5.3.2. Оплата відряджень за період перебування слухача на організаційно-настановній та заліковій сесії відбувається у встановленому порядку за чинними нормативами.

5.2.3. Матеріально-технічне забезпечення здійснюється шляхом придбання навчально-методичного обладнання за рахунок бюджетних коштів, а також додаткових фінансових надходжень у результаті госпрозрахункової діяльності.

5.3.4. Розрахунок навантаження викладачів і тьюторів здійснюється відповідно до «Положення про норми часу для планування та обліку навчальної, методичної, науково-дослідної, організаційної роботи науково-педагогічних і педагогічних працівників ВІППО».

 


Увага! Коментувати можуть лише зареєстровані слухачі та куратори!
Нагору